Доброякісні пухлини залоз протікають якийсь час безсимптомно, характеризуються повільним зростанням. Тому можуть досягати більших розмірів, перш ніж хворі звертаються до лікаря. Функція слиновиділення, як правило, не порушена. При ураженні привушних слинних залоз, особливо при поверхневому розташуванні пухлини, визначається асиметрія обличчя за рахунок припухлості м’яких тканин. Найбільш поширена пухлина слинних залоз — плеоморфна аденома — при відсутності своєчасного лікування здатна малігнізуватись (ставати злоякісною)

При лікуванні доброякісних новоутворень слинних залоз пухлина обережно видаляється разом із капсулою з подальшим гістологічним дослідженням видалених тканин.

Вроджені кісти шиї є поширеною проблемою як для дітей, так і для дорослих, зазвичай є доброякісними утвореннями. Кісти шиї можуть досягати значних розмірів, викликаючи компресію сусідніх органів, задуху та дисфагію. Поширені типи:

Бокові кісти шиї (бранхіогенна кіста) – З’являється через аномалії зябрових щілин, які при правильному внутрішньоутробному розвитку плода повинні зникати. Ці анатомічні структури можуть утворювати кісти (кишені, які містять рідину) або нориці (ходи, які ведуть до отвору на поверхні шкіри). Зазвичай вони розташовані біля переднього краю шийного м’яза, що йде від щелепної кістки до ключиці та грудини.
При відсутності своєчасного лікування здатна малігнізуватись та перетворюватись на бранхіогенний рак.

Серединна кіста шиї (тиреоглосальна кіста) — це новоутворення розвивається з клітин і тканин, що залишилися після формування щитовидної залози під час ембріонального розвитку. Цей тип кісти, як правило, діагностується у дітей дошкільного віку або в середньому підлітковому віці і часто з’являється після інфекції верхніх дихальних шляхів, коли вона збільшується і стає болючою.

Новоутворення шкіри являють собою дуже велику гетерогенну групу захворювань. Вони підрозділяються на доброякісні, злоякісні та передракові стани (передракові ураження).
Серед доброякісних процесів найчастіше зустрічаються атерома, гемангіома, дерматофіброма, ліпома, папілома, себорейний кератоз, невуси («родимки»). Всі ці захворювання, крім невусів, мають досить низький потенціал злоякісності, але часто потребують хірургічного лікування, зазвичай — з естетичних міркувань.